“Куди звернутися якщо…”

ЯК ЗАХИСТИТИ СВОЇ ПРАВА ЯК СПОЖИВАЧА?

Однією з актуальних проблем сьогодення є захист прав споживачів. Щодня ми купуємо певні товари або отримуємо різні послуги. Однак, на превеликий жаль, не завжди  ці речі виправдовують наші очікування. У  зв’язку із низькою правовою  обізнаністю наші права досить часто порушуються.

 

В нашій державі діє Закон України  «Про захист прав споживачів», покликаний регулювати відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Згідно до  цього Закону, споживачі мають права на:

1) захист своїх прав державою;

2) належну якість продукції та обслуговування;

3) безпеку продукції;

4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;

7) об’єднання в громадські організації споживачів (об’єднання споживачів).

Крім прав споживачі мають  і  певні обов’язки. Згідно Закону, споживачі зобов’язані:

1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;

2) в разі необхідності роз’яснення умов та правил використання товару – до початку використання товару звернутися за роз’ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;

3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;

 

4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару – застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації – дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Якщо споживач придбав товар  неналежної якості, він має право вимагати:

  • пропорційного зменшення ціни;
  • безкоштовного усунення недоліків в розумний строк. Усунення недоліків продавцем має бути здійснене у 14-денний строк, якщо інший строк не був погоджений продавцем та споживачем.
  • відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Постановою Кабінету Міністрів України № 172 від 19 березня 1994 р. визначено перелік товарів, які не підлягають поверненню/обміну. Перераховані товари не можна повертати, якщо вони належної якості.

Якщо товар виявився неякісним (неналежної якості), ви маєте право вимагати від продавця виконання однієї зі своїх вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживача», протягом гарантійного строку. Тобто, у випадку придбання товару, ви виявили у ньому якийсь недолік, то повернути його и не можете, навіть протягом 14 днів.

 

Претензії, вимоги до продавця чи виробника товару, виконавця послуг необхідно пред’являти в письмовій формі. Обов’язково треба залишити собі копію заяви-скарги із поміткою про її прийом, а якщо вам відмовили в їх прийнятті, направляйте їм заяву-скаргу з копіями необхідних документів рекомендованим листом із повідомленням про вручення, а ще краще – і з описом, в якому необхідно перерахувати які саме документи ви направили. Другий екземпляр такого опису листа з поштовим штампом зберігайте на майбутнє, а також квитанції про поштове відправлення листа та отримане повідомлення про вручення. Відповідно до Закону України «Про звернення громадян» вам зобов’язані відповісти упродовж одного місяця з дня отримання заяви-скарги.

Захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.  Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав.

Також, у разі порушення ваших прав як споживача товарів чи послуг, ви маєте право звернутися  до будь-якого місцевого центру чи бюро з надання безоплатної  правової допомоги, та отримати фахову юридичну консультацію та правовий супровід щодо захисту порушених прав та інтересів.

За безоплатними правовими консультаціями жителі м. Перечин та району можуть звертатися до Перечинського бюро правової допомоги за адресою:
м. Перечин, вул. Ужгородська, 43
Контактний телефон: (03145) 2-34-57.

 

Оголошення про зміну адреси

Відділ «Перечинське бюро правової допомоги» Ужгородського МЦ з надання БВПД

повідомляє про зміну адреси фактичного місцезнаходження.

З 24 травня 2018 року прийом громадян здійснюватиметься за адресою:

м. Перечин, вул. Ужгородська, 43.

(навпроти римо-католицького костела)

Графік роботи відділу «Перечинське бюро правової допомоги»:

понеділок – четвер  з  9.00 до 18.00 год.,  п’ятниця з 09.00 до 16.45 (без перерви на обід)

Контактний телефон : (03145) 2-34-57.

————————————————————————————————————————————————————————————————————————————————

Як правильно та швидко оформити свої спадкові права?

З моменту відкриття спадщини у спадкоємців постає питання: як правильно та швидко оформити свої спадкові права? Чинне законодавство встановлює термін тривалістю 6 місяців, упродовж якого спадкоємці можуть заявити про своє бажання оформити спадщину або відмовитися від неї.

При вирішенні питання щодо доцільності прийняття спадщини слід враховувати, що спадкоємець набуває не тільки права, але й обов’язки, що належали спадкодавцеві та не припинилися внаслідок його смерті. На практиці найбільш поширеною є ситуація, коли у спадкодавця залишилось майно, банківські вклади тощо, і при цьому, відсутні будь-які майнові зобов’язання, виконання яких може «поглинути» усі залишені спадкодавцем надбання. Однак, іноді у спадкоємців виникають обставини, за яких прийняття спадщини є недоцільним.

Як бути в такій ситуації та грамотно скористатись своїми правами?

  1. Спадщину можна або прийняти повністю, або відмовитися від неї взагалі.
  2. Не допускається прийняття або відмова від спадщини з умовою чи із застереженням.
  3. Прийняти або не прийняти спадщину – це право, а не обов’язок спадкоємця.
  4. Початок перебігу строку відмови від прийняття спадщини починається з часу, коли спадкоємець набуває свого суб’єктивного права на спадкування.

Для прийняття спадщини спадкоємець у встановлений законодавством 6-місячний термін має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (вказане не розповсюджується на осіб, які набувають спадщину в силу закону). Якщо особа, якій належало подати заяву про прийняття спадщини, не вчинила цієї дії, то спадщина вважається не прийнятою. Однак, незвернення з указаною заявою ще не свідчить про відмову від спадщини. Тому слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини упродовж встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини.

Процедура відмови від спадщини передбачає подання спадкоємцем за заповітом або за законом відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Цивільне законодавство України передбачає, що відмова від прийняття спадщини за заповітом не позбавляє особу права на спадкування за законом. Тобто, відмова від спадщини буде вважатися «повною», якщо в заяві буде зазначено, що спадкоємець відмовляється від спадкування як за заповітом, так і за законом.

Види відмови від прийняття спадщини:

– безадресна, тобто, без зазначення конкретної особи, на користь якої вона зроблена. У такому випадку спадкоємцеві байдуже, до кого перейде його частка у спадщині.

– адресна, в такому разі спадкоємець зазначає в своїй заяві коло тих осіб, на користь яких здійснюється відмова. У даному випадку наслідки відмови від спадщини будуть принципово відмінними від тих, що настають у зв’язку з безадресною відмовою, адже частка спадкоємця, який відмовився, вже не розподіляється порівну між усіма спадкоємцями, а переходить лише до тих, які вказані ним у заяві. Відмова на чиюсь корить є нічим іншим, як відмовою з певною умовою – коли частка переходить не до всіх спадкоємців, а лише до того, хто вказаний у заяві про відмову.

Слід звернути увагу, що спадкоємець за заповітом може відмовитися від спадщини лише на користь того спадкоємця, який указаний в заповіті. Тому, якщо заповіт складений на користь однієї особи, то відмова спадкоємця від спадщини може бути лише безадресною. В такому випадку постає питання, як розподіляється спадщина між іншими спадкоємцями? Відповідь на це питання можна знайти у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування». Так, п.5 Постанови слід розуміти таким чином: у разі наявності заповіту на все майно та відмови від прийняття спадщини спадкоємцем за заповітом право на спадкування одержують спадкоємці за законом.

Слід також враховувати, що незалежно від наявності заповіту до процедури спадкування мають залучатись і спадкоємці з правом на обов’язкову частку в спадщині. У нормах Цивільного Кодексу України про відмову від прийняття спадщини не вказується, чи може спадкоємець, який успадковує обов’язкову частку, відмовитися від неї. Зважаючи, що право на обов’язкову частку в спадщині зумовлене неповноліттям чи непрацездатністю особи, то відмова від нього буде суперечити основному його призначенню – забезпеченню захисту вразливих категорій населення.

Підсумовуючи вищевикладене, зазначаємо, що прийняття або відмова від прийняття спадщини – це особисте рішення, а не обов’язок спадкоємця.

Доцільність відмови залежить від конкретної життєвої ситуації. При цьому слід пам’ятати, що життєві обставини іноді кардинально змінюються, тому особа, що відмовляється від спадщини, завжди може відкликати свою заяву в межах загального строку прийняття спадщини та скористатись усіма правами спадкоємця, що передбачені законом.

Щодо написання заяви про відмову від спадщини на користь іншої особи звертайтеся до нотаріуса, який надасть зразок такої заяви. При собі необхідно мати документи, що посвідчують особу (паспорт, ІПН).

Нагадуємо, що Перечинське бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Перечин, пл. Народна, 16 (кабінет 112).

Контактний телефон: (03145) 2-34-57.

 1471517132_76237326

d38a6bad4b5fa6c7049e49772189e568_XL (1)

Додати коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>