Консультація від Перечинського бюро правової допомоги

1471517132_76237326

Порядок укладення шлюбу особою, яка не досягла шлюбного віку

Так, згідно зі ст. 22 Сімейного кодексу України шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу ч. 2 ст. 22 СКУ.

Проте звернімо увагу на ч. 2 ст. 23 СКУ, яка встановлює, що за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. У згаданій статті не зазначені підстави зменшення шлюбного віку. У юридичній практиці такими підставами найчастіше є: фактичне створення сім’ї, вагітність і народження дитини. Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11 заява про надання особі, яка досягла 16 років, права на шлюб має розглядатися судом в окремому провадженні. Спрощений судовий порядок розгляду цієї категорії справ пов’язаний з відсутністю спора про право, і, виходячи з положень чинного законодавства та суті цієї категорії справ, можна визначити особливості такого процесуального розгляду. Заявником у справах про надання права на шлюб є фізична особа у віці від 16 до 18 років для чоловіків та жінок. У заяві про надання права на шлюб мають бути викладені обставини, які обґрунтовують відповідність укладення шлюбу інтересам неповнолітньої особи, а також відомості про особу, з якою заявник бажає зареєструвати шлюб. До заяви додають документи, що підтверджують необхідність набуття права на шлюб (наприклад, свідоцтво про народження дитини, довідку про вагітність).

Юрисдикція

Закон не визначає суд, до якого слід подавати заяву про надання права на шлюб. Зважаючи на відсутність відповідача у справі, а також на можливість реєстрації шлюбу в будь-якому державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 28 СКУ), таку справу слід визнати підсудною суду за місцем проживання заявника. Після відкриття провадження у справі суд має залучити до участі в ній одного або обох батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальника, особу, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інших заінтересованих осіб. Особа, з якою заявник бажає укласти шлюб, може бути залучена (а не обов’язково залучається!) до участі у справі як заінтересована особа. Думка батьків (усиновлювачів, піклувальника) про доцільність надання їхній дитині (підопічному) права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, а може лише сприяти встановленню дійсних обставин справи, з’ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність – головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб. Зважаючи на те, що закон приділяє особливу увага дослідженню того, чи відповідає укладення шлюбу інтересам неповнолітньої особи, предметом розгляду в суді має бути не доцільність надання заявнику абстрактного права на шлюб, внаслідок якого він зможе одружитися з будь-ким, а доцільність надання неповнолітньому права на шлюб з конкретною особою. Суд, розглядаючи заяву про зниження шлюбного віку і захищаючи інтереси особи, що досягла 16 років, визначає її сімейний статус та право на укладення шлюбу. Позитивне судове рішення є юридичним фактом, який стає підставою для виникнення в особи, що звернулася до суду, права на вступ у шлюб. Із набранням рішенням суду законної сили особа набуває це право, внаслідок чого може зареєструвати шлюб із конкретною особою, зазначеною в судовому рішенні. Слід наголосити, що це в жодному разі не зобов’язує заявника подавати заяву про реєстрацію шлюбу. А відмова суду в задоволенні відповідної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою про надання права на шлюб – з іншою особою або з інших підстав чи міркувань.

Отже,  аналіз норм сімейного законодавства дає підстави вважати, що законодавство дає право реєструвати шлюб у будь-якому органі державної реєстрації актів цивільного стану.  Особа, якій суд надав право на шлюб, може не подавати заяву про реєстрацію шлюбу до державних органів реєстрації актів цивільного стану, оскільки однією із засад його укладення відповідно до ст. 24 СКУ є добровільність.

ДОВІДКОВО:

Для отримання безоплатної правової допомоги: отримання консультації, роз’яснення, складання процесуальних документів, здійснення представництва в суді рекомендуємо звертатися до Перечинського бюро правової допомоги, що знаходиться за адресою м. Перечин, пл. Народна 16 (1 поверх), каб. 112.

 

 

Додати коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>